Італійський фотограф показав, в які іграшки грають діти з усього світу (ФОТО)
Фотограф з Італії Габріель Галімберті (Gabriele Galimberti) в своєму проекті показав, в які іграшки грають діти з різних країн світу
Дитячі іграшки в проекті італійського фотографа Габріеля Галімберті (Gabriele Galimberti) стали негласними символами кожної країни.
Італієць відправився в кругосвітню подорож, щоб вивчити дитячі прихильності за допомогою фотографій. Він знімав дітей з десятків країн в оточенні їх улюблених іграшок, які відрізняються габаритами, кількістю і характером, передає ZAGGE.
Перед зйомкою Габріель знайомився з кожним учасником свого проекту. Він проводив з ним якийсь час. Грав, розмовляв, намагався робити іграшки.
Фотограф прийшов до висновку, що у різних дітей було сформовано різне ставлення до свого майна. Як правило, це було пов'язано з матеріальним становищем і статусом їх батьків.
«Я помітив, що діти з багатих сімей мають яскраво виражене власницьке ставлення до свого майна. Спочатку вони взагалі не хотіли, щоб я торкався до їх іграшок, і мені потрібно було більше часу, перш ніж вони дозволили б мені пограти з ними. У бідних країнах, де сімейні доходи значно менше європейських, було набагато простіше. Навіть якщо у таких дітей була всього одна або дві іграшки, вони без сумнівів ділилися ними зі мною».
Дитячі іграшки в проекті італійського фотографа Габріеля Галімберті (Gabriele Galimberti) стали негласними символами кожної країни.
Італієць відправився в кругосвітню подорож, щоб вивчити дитячі прихильності за допомогою фотографій. Він знімав дітей з десятків країн в оточенні їх улюблених іграшок, які відрізняються габаритами, кількістю і характером, передає ZAGGE.
Перед зйомкою Габріель знайомився з кожним учасником свого проекту. Він проводив з ним якийсь час. Грав, розмовляв, намагався робити іграшки.
Фотограф прийшов до висновку, що у різних дітей було сформовано різне ставлення до свого майна. Як правило, це було пов'язано з матеріальним становищем і статусом їх батьків.
«Я помітив, що діти з багатих сімей мають яскраво виражене власницьке ставлення до свого майна. Спочатку вони взагалі не хотіли, щоб я торкався до їх іграшок, і мені потрібно було більше часу, перш ніж вони дозволили б мені пограти з ними. У бідних країнах, де сімейні доходи значно менше європейських, було набагато простіше. Навіть якщо у таких дітей була всього одна або дві іграшки, вони без сумнівів ділилися ними зі мною».
