Ми використовуємо обов'язкові файли cookie для коректної роботи сайту та додаткові, щоб зробити взаємодію з сайтом максимально зручною. Це допомагає нам персоналізувати ваш користувацький досвід, а також отримати аналітичну інформацію для покращення сервісу.
Якщо згодні прийняти всі файли cookie, натисніть «Прийняти всі», якщо ні – «Тільки необхідні». Щоб дізнатися більше, перегляньте Політику використання cookie.
Брошки, шпильки і яскраві стрічки - декоративні прикраси зі стрічок
Декоративні плетіння з стрічок мають спеціальну назву - кандзасі. Це захоплення налічує не одну сотню років і сягає своїм корінням до Стародавньої Японії. Згадаймо історію цих незвичайних прикрас для волосся.
Ще задовго до появи перших шпильок японки використовували палички з висушених гілок або кісток, якими закріплювали волосся. А оскільки довгі натуральні пасма були не з слухняних, то утримувати копицю кучерів потрібно було чимось серйозніше. Жінки оснащували свої шпильки гачками.
Згодом прикраси ставали все складніше. Палички і кісточки прикрашалися живими квітами. Але так як останні були недовговічні - через якийсь час в'яли, то винахідливі японці стали використовувати тканину. З шовкових стрічок плели квіти, прикрашали їх бісером, перлами та іншими декоративними елементами.
Плетіння шпильки починалося з вибору рослини і кольору стрічки для нього. Кожному місяцю відповідав свою квітку або дерево. Як правило, в Японії їх налічувалося 28. У січні гейші заколювали в волосся прикраси у вигляді сосни, бамбука або сливи, в лютому - використовували тюльпани або нарциси, в березні - півонії і квіти персика.
Люди, захоплені таким заняттям, рекомендують починати з термінології. Кандаші - термін, який використовується для назви шпильок, кандзаші - прикраса для волосся з штучними квітами або стрічками. Техніка плетіння - цумамі.
У розділі сайту ОХО «Аксесуари для шиття і рукоділля» знайдеться безліч інструментарію для роботи зі стрічками. У тому числі і матеріали для творчості.
Ще задовго до появи перших шпильок японки використовували палички з висушених гілок або кісток, якими закріплювали волосся. А оскільки довгі натуральні пасма були не з слухняних, то утримувати копицю кучерів потрібно було чимось серйозніше. Жінки оснащували свої шпильки гачками.
Згодом прикраси ставали все складніше. Палички і кісточки прикрашалися живими квітами. Але так як останні були недовговічні - через якийсь час в'яли, то винахідливі японці стали використовувати тканину. З шовкових стрічок плели квіти, прикрашали їх бісером, перлами та іншими декоративними елементами.
Плетіння шпильки починалося з вибору рослини і кольору стрічки для нього. Кожному місяцю відповідав свою квітку або дерево. Як правило, в Японії їх налічувалося 28. У січні гейші заколювали в волосся прикраси у вигляді сосни, бамбука або сливи, в лютому - використовували тюльпани або нарциси, в березні - півонії і квіти персика.
Люди, захоплені таким заняттям, рекомендують починати з термінології. Кандаші - термін, який використовується для назви шпильок, кандзаші - прикраса для волосся з штучними квітами або стрічками. Техніка плетіння - цумамі.
У розділі сайту ОХО «Аксесуари для шиття і рукоділля» знайдеться безліч інструментарію для роботи зі стрічками. У тому числі і матеріали для творчості.